22 травня в межах IV Міжнародної конференції «Українське лідерство в допомозі» відбулася панельна дискусія «Трикутник відбудови: синергія уряду, бізнесу та організацій громадянського суспільства. Назустріч URC 2026».

Модератором дискусії виступив голова правління ГО EasyBusiness, керівний партнер Civitta Ukraine Дмитро Ливч. Під час панелі він презентував перші висновки дослідження про роль громадянського суспільства в архітектурі відновлення України. Дослідження виконується Civitta на замовлення та за участі Альянсу Українських Організацій Громадянського Суспільства за підтримки Refugees International (RI) та Center for Disaster Philanthropy (CDP).

У центрі дискусії була тема переходу від фрагментарного recovery до системної взаємодії між державою, бізнесом, міжнародними партнерами та громадянським суспільством – особливо в контексті підготовки до Ukraine Recovery Conference 2026.

«Масштаб української економіки сьогодні неспівставний із масштабом запиту на відновлення. За оцінками RDNA5, потреби вже сягають $588 млрд. І саме тому нам потрібно говорити не лише про фінансування чи окремі проєкти, а про нову архітектуру взаємодії між державою, бізнесом, громадами та громадянським суспільством. Українське відновлення не є лінійним процесом – ми одночасно живемо у фазах гуманітарного реагування, стабілізаційної підтримки, раннього відновлення, масштабної відбудови та модернізації країни. І це вимагає абсолютно нової моделі координації та партнерств», – наголосив Дмитро Ливч.

Він також зазначив, що міжнародний досвід демонструє спільну проблему багатьох країн: громадянське суспільство дуже ефективне на ранніх етапах реагування та early recovery, однак часто втрачає вплив на етапах стратегічного планування та reconstruction.

«Ми зараз у точці, де можемо не повторювати чужих помилок. Українське громадянське суспільство вже сформувало унікальний досвід кризового реагування та локальної мобілізації. Наступний виклик – інтегрувати цю спроможність у формальні механізми управління процесами відновлення», – додав Дмитро Ливч.

Окремий блок дискусії був присвячений ролі культури та ідентичності у процесах відновлення. Заступниця міністрки культури України з питань цифрового розвитку Анастасія Бондар наголосила, що відновлення має виходити далеко за межі виключно інфраструктурної логіки.

«Ця війна – не лише за території. Це війна за культуру, мову, історію та ідентичність. І якщо наші міжнародні партнери самі це проговорюють, то ми також маємо чесно визнати: культура повинна бути частиною recovery agenda. Якщо ми не інтегруємо культурну складову у відбудову вже зараз – від шкіл і укриттів до громадських просторів – ми втратимо можливість формувати стійкість і відчуття власної ідентичності на роки вперед», – зазначила Анастасія Бондар.

Вона також звернула увагу на принципи New European Bauhaus (ініціатива Європейської Комісії, яка об’єднує “зелений курс” із культурними та соціальними трансформаціями) та наголосила, що відновлення має бути не лише функціональним і безбар’єрним, а й естетичним та людиноцентричним.

Під час дискусії учасники також говорили про:

• необхідність переходу від aid-driven recovery до investment-led growth;
• роль локального лідерства та громад в управління відновленням;
• важливість безбар’єрності як обов’язкової складової відновлення;
• необхідність довгострокового стратегічного планування;
• інтеграцію громадянського суспільства у механізми ухвалення рішень.

Директорка ГО «Ліга Сильних» Дарія Кукуріка наголосила, що безбар’єрність не може залишатися другорядною темою у процесах відновлення.

«Якщо ми не забезпечимо доступність під час відбудови, Україна ризикує стати негативним прикладом відновлення. Безбар’єрність – це не лише фізичний доступ. Це також доступ до послуг, інформації, економічних можливостей та участі у житті громад», – підкреслила вона.

На важливості довгострокового партнерства та розвитку локальної спроможності громад наголосив радник з питань відбудови Посольства Естонії Тоомас Тірс, зазначивши:

«Ми хочемо не просто будувати споруди. Ми хочемо будувати відносини та допомагати громадам ставати спроможнішими. Відновлення – це не копіювання чужих моделей, а спільна робота над рішеннями, адаптованими до українського контексту».

Володимир Забела, директор БФ «МХП-Громаді», додав, що відновлення має починатися саме з громад. І важливо, щоб вони стали активними учасниками відновлення, а не лише отримувачами допомоги.

У дискусії також взяли участь Олеся Вольська-Залуцька (Mercy Corps Ukraine) та Оксана Плахотнюк (GlobalGiving), які говорили про трансформацію міжнародної допомоги, необхідність підтримки локальних ініціатив та поступовий перехід від гуманітарної підтримки до розвитку економічної спроможності громад.

Успішне відновлення України потребує не лише ресурсів, а й нової культури співпраці, довгострокового стратегічного бачення та системної інтеграції громадянського суспільства. Основні тези та висновки дискусії, а також результати дослідження  про роль громадянського суспільства у майбутній архітектурі відновлення України будуть презентовані та обговорені на полях URC 2026 у Польші.