Повномасштабна війна застала родину Катерини Лукащук у Маріуполі. Чоловік уже служив у війську, а вона саме проходила медогляд, щоб теж долучитися до служби. За кілька днів життя змінилося повністю.
Разом із двома дітьми – восьмирічним сином і дворічною донькою – Катерина пережила окупацію, евакуацію, кілька переїздів і фактично двічі стала переселенкою.
Сьогодні родина Лукащук живе в Чернівецькій області, а Катерина розвиває власну бізнес-ідею та готується повторно подаватися на державний грант після першої невдалої співбесіди. І головне – не планує здаватися.
“Військкомат врятував нам життя”
За словами Катерини, за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення вона разом із дітьми поїхала до матері в село неподалік Маріуполя – проходити медогляд для вступу на військову службу.
«Чоловік уже був на службі. А я теж хотіла йти до його бригади. І ось так вийшло, що саме військкомат врятував нам життя – ми не були в самому Маріуполі, коли почалися найсильніші обстріли», – згадує вона.
Попри те, що родина перебувала не в самому місті, їм усе одно довелося понад місяць прожити в окупації. Потім – евакуація, переїзд на Дніпропетровщину, де чоловік проходив службу.
«Ми купили будинок за 100 тисяч гривень. Там були старі вікна, вода на вулиці, туалет на вулиці. Потроху все ремонтували, облаштовували. А потім через безпекову ситуацію довелося знову переїжджати», – розповідає Катерина.
Так родина вдруге стала переселенцями.
Ідея відкрити перший барбершоп у місті
Катерина пройшла курси барберів і зрозуміла, що хоче розвиватися саме в цій сфері.
«Тут дуже мало саме чоловічих майстрів. Є універсальні перукарні, але сучасного барбершопу фактично немає. А чоловіків, підлітків – багато», – пояснює вона.
Її бізнес-ідея – створити сучасний барбершоп у місті Сторожинець із якісним сервісом, комфортною атмосферою та доступними цінами.
Катерина планує не лише надавати послуги, а й створити соціально орієнтований простір із пільгами для військових та вразливих верств населення.
“Я взагалі не розуміла, як писати бізнес-план”
Про державний грант Катерина дізналася завдяки громадській організації у Сторожинці. Спочатку намагалася писати бізнес-план самостійно, але швидко зрозуміла, що без підтримки не впорається.
«Я взагалі не розуміла, що куди писати, як це оформлювати, як працювати з Excel. Хотіла звернутися до людей, які пишуть бізнес-плани професійно, але коли почула ціну – 250 доларів – зрозуміла, що не потягну», – розповідає Катерина.
Саме тоді їй порадили податися на програму менторської підтримки для ВПО «Власна справа PRO». Так Катерина почала працювати з менторкою Мар’яною.
“Вона буквально провела мене через весь процес”
Разом із менторкою Катерина:
- доопрацювала описову частину бізнес-плану;
- сформувала фінансову модель;
- розрахувала витрати;
- вчилася працювати з Excel;
- підібрала обладнання;
- підготувала заявку до подання через Дію.
«Мар’яна максимально доступно все пояснювала. Вона дуже допомогла. Я їй дуже вдячна. Особливо складними для мене були фінансові таблиці та розрахунки. Я в Excel взагалі нічого не розуміла. Писала все на листочку, а Мар’яна допомагала переносити це в бізнес-план», – згадує Катерина.
Після подання заявки Катерина пройшла співбесіду в центрі зайнятості. Але результат виявився негативним. Основні зауваження стосувалися формулювань у статтях витрат, опису обладнання та структури фінансового плану.
«Мені прямо сказали: “Чекайте відмову і подавайтеся заново”», – згадує вона.
Після співбесіди Катерина одразу написала менторці. Та порадила не здаватися.
Разом детально розібрали всі зауваження й почали готувати оновлену заявку:
- переробили структуру витрат;
- детальніше прописали обладнання;
- оновили ціни;
- додали додаткові матеріали;
- прибрали формулювання, які могли викликати питання;
- скоригували кадровий план.
«Мар’яна сказала мені не боятися й подаватися ще раз. Ми проговорили все, що не сподобалося на співбесіді, і що треба виправити», – каже Катерина.
За її словами, саме ця підтримка допомогла не опустити руки після першої невдачі.
«Після роботи з ментором уже є відчуття впевненості. Ти розумієш, що саме пишеш, чого хочеш і що треба покращити», – говорить вона.
“Я або відкрию цей бізнес, або все одно працюватиму сама на себе”
Сьогодні Катерина готується подавати оновлену заявку повторно.
І навіть якщо грант отримати не вдасться – каже, що все одно не відмовиться від професії.
«Я або відкрию цей бізнес через грант, або все одно працюватиму сама на себе – просто повільніше і в меншому форматі», – говорить вона.
У майбутньому вона бачить свій барбершоп не просто місцем для стрижок, а простором підтримки для ветеранів, підлітків і чоловіків, які також намагаються почати життя заново.
«Не відкладайте це “на потім”. Життя все одно продовжується», – каже Катерина.
Програма менторської підтримки для ВПО та ветеранських родин «Власна справа PRO» реалізується IREX у партнерстві з ГО EasyBusiness у межах програми «Єднання заради дії», яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Зміст цього матеріалу є виключною відповідальністю IREX та ГО EasyBusiness і не обов’язково відображає погляди Державного департаменту США.