Відбувся перший воркшоп про ключові етапи євроінтеграції, систему європейських інституцій та роль бізнес-об’єднань у переговорах про вступ України до ЄС
30 квітня 2025 року відбулася перша подія програми Doing Business in the EU: Місяць посилення організацій з підтримки бізнесу, яка реалізується в межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що впроваджується Ecorys у консорціумі з GIZ Ukraine, Офісом ефективного регулювання BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Представники бізнес-асоціацій, кластерів та бізнес-спільнот долучилися до онлайн-воркшопу на тему: «Вступ України до ЄС: ключові етапи та стейкхолдери».
Про що говорили під час воркшопу?
- які ключові етапи вступу України до ЄС;
- якою є структура переговорів про вступ та індивідуальні умови для України;
- яку роль у цьому процесі відіграють національні інституції, громадянське суспільство і бізнес-об’єднання.
Ключові етапи євроінтеграції та переговорного процесу
Асоційований партнер Civitta та керівник напрямку євроінтеграції ГО EasyBusiness Іван Нагорняк провів огляд історії відносин України та ЄС: від здобуття Незалежності у 1991 році до початку переговорів про вступ. Він наголосив, що “євроінтеграція – це не лише геополітичне прагнення, а структурований багаторівневий процес, який вимагає глибоких реформ і чіткої архітектури дій“.
Під час воркшопу експерт роз’яснив логіку та структуру переговорного процесу: 35 розділів, згрупованих у 6 тематичних кластерів. Особлива увага — до розділів “верховенство права” та “основи”, саме ці розділи мають бути відкриті першими.
Критерії та умови вступу до ЄС
Основоположними для процесу вступу країни до ЄС є Копенгагенські критерії, які були сформовані у 1993 році. Вони поділяються на три основні категорії:
- політичні критерії: стосуються стабільності інституцій, які забезпечують демократію, верховенство права, дотримання прав людини та захист національних меншин;
- економічні критерії: пов’язані з функціонуванням ринкової економіки та здатністю витримувати конкурентний тиск в рамках ЄС;
- правові критерії: стосуються здатності країни-кандидата взяти на себе зобов’язання щодо імплементації права Європейського Союзу.
Ці критерії визначають готовність держави-кандидата стати повноправним членом Європейського Союзу.
“Ми маємо не просто відповідати цим критеріям, а переконати європейських партнерів у нашій стабільності, спроможності та довгостроковій відповідальності“, — зазначив Іван Нагорняк.
Разом з тим, за його словами, важливо зосередитися не тільки на спроможності України виконати свої зобов’язання в рамках переговорного процесу, а й на захисті національної економіки.
“Потрібно підготувати ринок, інституції та професіоналів до імплементації законодавства ЄС. Бізнес-спільнота може запропонувати свою формулу успіху для виконання вимог ЄС у своєму секторі. Щоб наш ринок в Україні підготувався до цього. Це, звичайно, потребуватиме інвестицій від суспільства, в першу чергу університетів, які мають навчити відповідних професіоналів. Державних інституцій, які повинні будуть теж пройти через деякий процес реформування. Найважливіше, щоб вступ України в ЄС приніс ті блага, на які розраховує Українське суспільство, тобто економічне процвітання”, — резюмував експерт.
Представникам бізнесу та громадянського суспільства потрібно будувати ефективний публічно-приватний діалог з владою та впливати на переговорний процес. Для цього в Україні вже є можливості та інструменти.
Екосистема ключових інституцій ЄС
Провідний міжнародний експерт з розвитку МСП доктор Рікардо Пінто представив європейську систему інституцій, які ухвалюють рішення щодо розширення ЄС. Він підкреслив, що процес євроінтеграції — це не лише внутрішній шлях держави-кандидата, а також складна взаємодія з “екосистемою гравців у Брюсселі”.
Рікардо Пінто представив п’ятірку ключових інституцій Євросоюзу: Європейська Рада, Європейський Парламент, Рада ЄС, Єврокомісія та Суд ЄС.
Не менш важливими є Європейський центральний банк, Суд аудиторів, Європейський економічний і соціальний комітет. Саме через ці інституції бізнес і громадськість можуть впливати на майбутнє країни, посилювати позиції та захищати інтереси українських виробників на ринках ЄС.
Бізнес як активний учасник переговорів
Важливим акцентом зустрічі стала роль бізнес-спільноти у процесі євроінтеграції. Іван Нагорняк наголосив, що саме бізнес-об’єднання, асоціації та кластери мають стати не пасивними спостерігачами, а активними учасниками формування політик та адаптації ринків:
“Для України недостатньо просто увійти в ЄС. Ми маємо бути готові, не лише інституційно, а й ментально, технічно, економічно. Від готовності приватного сектору залежить, чи справдяться очікування суспільства від членства“, — пояснив експерт.
Адже досвід деяких країн (приміром, Хорватії та Португалії) показав, що після вступу може бути тривалий період економічного відновлення. Деякі сектори економіки можуть стати неконкурентоспроможними через відкриття ринків. Тому важливо вести переговори про відтермінування певних вимог та врахувати інтереси українських виробників, щоб захистити економіку.
Як організації з підтримки бізнесу можуть впливати на рішення Європейської Комісії та просувати свої ініціативи? Для цього є кілька рішень:
- участь у консультаціях ЄК щодо нових політик та законодавства;
- співпраця з іншими неурядовими організаціями та організаціями громадянського суспільства в країнах ЄС;
- членство або співпраця з європейськими бізнес-асоціаціями та платформами, такими як BusinessEurope (Конфедерація європейського бізнесу);
- Відкриття представництв у Брюсселі для безпосередньої взаємодії з інституціями ЄС;
- лобіювання та адвокація своїх інтересів через різні платформи ЄС;
- участь у Європейському економічному і соціальному комітеті, який надає консультації інституціям ЄС;
- долучення до Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, яка надає рекомендації Раді асоціації.
Ці методи дозволять організаціям з підтримки бізнесу доносити свої позиції та пропозиції до органів ЄС, які приймають рішення.
“Українські підприємства продемонстрували надзвичайну стійкість під час війни. Ця стійкість та здатність до інновацій будуть важливими у процесі вступу. Загалом, українські підприємства мають хороші шанси впоратися з посиленою конкуренцією після вступу до ЄС. Певною мірою, Україні буде навіть легше відкрити двері в ЄС, ніж це було для країн Західних Балкан. Є політична воля, є позитивна риторика, і головне — визнання української стійкості в часи війни”, — переконаний доктор Рікардо Пінто.
Докладніше – у матеріалах воркшопу:
Відео запис події тут
Місяць посилення організацій з підтримки бізнесу триває
Наступна подія в рамках програми «Doing Business in the EU: Місяць посилення організацій з підтримки бізнесу» відбудеться 7 травня 2025 року. Тема воркшопу: “Структурні фонди ЄС, Ukraine Facility та публічно-приватний діалог: інструменти підтримки й адвокації українського бізнесу”.
Реєстрація обов’язкова до 6 травня включно за посиланням: https://forms.gle/zQRKxVd3V4WUU2yA6
Програма «Doing Business in the EU: Місяць посилення організацій з підтримки бізнесу» реалізується в межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ Ukraine, Офісом ефективного регулювання BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Інформаційні партнери програми — Торгово-промислова палата України та ГО EasyBusiness.
