Сучасний етап становлення регіонів та територіальних громад характеризується значними диспропорціями соціально-економічного розвитку. Одним з інструментів вирішення цих диспропорцій є застосування концепції “полюсів зростання”. На законодавчому рівні, зокрема в ЗУ “Про засади державної регіональної політики” визначено 4 функціональні типи територій, серед яких є полюси зростання. Проте, у правовому полі закріплено лише визначення “полюсу зростання”, а на практиці відсутній механізм їх визначення, підтримки та відсутні подальше розуміння яким чином впроваджувати цю концепцію в управління розвитку територій на різних рівнях.