15 травня 2025 року відбувся онлайн-воркшоп «Інтеграція українського бізнесу в Єдиний ринок ЄС: можливості та виклики». Подія пройшла у межах програми “Doing Business in the EU: Місяць посилення організацій з підтримки бізнесу”, що реалізується командою проєкту EU4Business: SMEPIS.
Про те, якими є принципи роботи Єдиного (або внутрішнього) ринку ЄС та шляхи інтеграції українського бізнесу в цей торгівельний простір розповіли учасникам воркшопу експерти з міжнародної торгівлі, євроінтеграції, розвитку бізнесу та експортної діяльності.
Як працює Єдиний ринок ЄС і що він змінить для українського бізнесу?
Єдиний ринок ЄС — це 27 країн-членів ЄС плюс Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн та Швейцарія. Це 447 млн споживачів, 23 млн компаній та 196 млн працівників. Експерт з євроінтеграції, асоційований партнер Civitta, керівник євроінтеграційного напрямку ГО EasyBusines Іван Нагорняк підкреслив, що з 2015 року Європейський Союз став основним торговельним партнером України. Вартість експорту української продукції до ЄС у 2024 році склала $24,5 млрд.
«Ми бачимо, як поступова гармонізація українського законодавства із європейським відкриває нові можливості для бізнесу. Це складний процес, але він приносить свої плоди вже зараз. Сьогодні понад 50% нашого товарообігу відбувається саме з країнами ЄС. Вихід на європейський ринок — це не просто можливість, це вимога часу для українських експортерів. Ми маємо потенціал і ресурси, щоб стати вагомим гравцем на цьому ринку», — зазначив Іван Нагорняк.
Експерт також нагадав, що 5 червня 2025 року спливає термін дії «економічного безвізу» — торговельних преференцій ЄС, що з 2022 року дозволяли Україні експортувати до Євросоюзу без мит і квот. Це означає повернення до умов Угоди про асоціацію, де частина тарифних бар’єрів залишається актуальною. Попри це, Україна веде активні перемовини з Єврокомісією щодо впровадження перехідного періоду безвізової торгівлі, в також працює над гармонізацією стандартів для спрощення доступу до європейських ринків.
Зокрема, у найближчій перспективі українські виробники матимуть доступ до європейських ринків без повторної сертифікації завдяки Угоді ACAA. Це дозволить зменшити витрати на 2–5% для кожного товару, що експортується.
«Впровадження прозорих правил походження товарів дозволяє нам відкривати нові ринки і усувати бар’єри для наших виробників», — підкреслив Іван Нагорняк.
Під час обговорення експерт також детально пояснив механізми тарифних і нетарифних бар’єрів, зокрема антидемпінгових заходів та квотування. Він також розповів про важливість Пан-євро-середземноморської конвенції, яка регулює преференційні правила походження товарів.
«Українські експортери мають знати всі деталі, щоб уникнути затримок на митниці та непорозумінь із партнерами в ЄС», — наголосив Нагорняк.
Можливості для українського бізнесу та стратегії виходу на ринки ЄС
Очікується, що торгівля між ЄС та Україною зростатиме під час перебування в статусі кандидата. Як свідчить досвід країн ЦСЄ, в процесі переговорів значно збільшується товарообіг з іншими країнами ЄС. При цьому, приєднання до спільного ринку не заважатиме розвитку торгівлі з третіми країнами. Як зазначив голова правління та виконавчий директор ГО EasyBusiness Дмитро Ливч, сам процес євроінтеграції виводить країну в один з найпривабливіших регіонів світу з точки зору залучення прямих іноземних інвестицій. Разом з тим інтеграція до ЄС не гарантує автоматичного припливу інвестицій.
«Україна може скористатися досвідом країн ЦСЄ з послідовним залученням інвестицій з перехідним періодом, а також заохоченням спільного інвестування з інтеграцією місцевих виробників у ланцюги доданої вартості. Наша задача — навчити українські бізнеси інтегруватися в європейські ланцюги постачання, щоб вони стали повноцінними гравцями на цьому ринку», — зазначив Дмитро Ливч.
Експерт також підкреслив, що українські підприємства можуть скористатися низкою програм, які надають доступ до європейських ринків.
«Інтеграція в ЄС — це не просто вихід на новий ринок, це масштабування можливостей для бізнесу, зокрема доступ до програм підтримки на кшталт Horizon Europe, Digital Europe та спрощення торгівлі в межах спільного ринку. Підвищення внутрішньої конкуренції, зростання експорту та поліпшення технологічної бази — це реальні кроки до інтеграції в європейські ланцюги доданої вартості», — зазначив експерт.
Але успіх інтеграції українського бізнесу в європейські ринки — це не лише нові можливості для України, це може стати взаємовигідним партнерством. Залежність ЄС від імпорту з третіх країн створює виклики в умовах глобальної невизначеності. Найбільший фактор ризику – залежність від російської сировини та китайських промислових товарів. Україна з поглибленням інтеграції може посилити стратегічну автономію ЄС у сферах безпеки, людського капіталу та економіки.
Підготовка до експорту, зменшення ризиків та відповідність стандартам ЄС
Міжнародний експерт з питань експорту та підтримки бізнесу Сергій Нерпій розповів про важливість аналізу ринків та джерел інформації для експорту. Експерт представив концепцію “opportunity scan” – багатоетапного процесу для систематичного зменшення кількості потенційних ринків до 1-2 найперспективніших. Перед виходом на експорт також важливо зрозуміти, чи має компанія достатньо ресурсів та персоналу. Етапи підготовки до експорту включають: попередню оцінку можливостей, вибір цільових ринків, поглиблене дослідження ринків та розробку маркетингового плану.
Сергій Нерпій також підкреслив, що така підготовка допомагає компаніям приймати обґрунтовані рішення та зменшувати ризики.
«Експортний процес не є дуже складним. Він просто потребує часу, уваги та наполегливої роботи. Перед тим, як почати експортувати, компанія повинна мати когось, хто дуже добре розуміє продукт. Зазвичай це інженери або хтось, хто займається виробництвом. Також допомагають асоціації в Європейському Союзі, вони мають дійсно глибокі знання з цих питань. І також надають безкоштовні посібники», — розповів експерт.
Джерела інформації для проведення глибокого аналізу ринку:
- Статистичні бази даних (наприклад, Trade Map, Export Potential Map, Eurostat)
- Галузеві асоціації в ЄС
- Торгові журнали та блоги
- Торгові виставки
- Маркетингові дослідження та звіти
- Прямі контакти з покупцями
За словами експерта, українські компанії вже мають певну перевагу та готовність до експорту в ЄС завдяки гармонізації стандартів, що відбувалася протягом останніх років.
«Україна вже пройшла системну і тривалу апроксимацію (наближення) законодавства до стандартів ЄС. Якщо компанія виробляє продукцію, яка продається на українському ринку (наприклад, в супермаркетах), вона вже має хороші шанси для експорту в ЄС. Багато технічних регламентів та санітарних/фітосанітарних норм в Україні вже ідентичні нормам ЄС. Навіть якщо компанія не планує експортувати зараз, вона все одно має дотримуватися норм ЄС, оскільки Україна рухається до членства в ЄС. Це стосується не лише великих підприємств, а й малого та середнього бізнесу», — підкреслив Сергій Нерпій.
Міжнародний експерт, директор CTA Economic & Export Analysts Ltd Марк Хель’єр під час вебінару також зазначив, що Україна вже прийняла багато технічних регламентів ЄС. За його словами при вступі до ЄС буде посилено контроль за їх виконанням. Саме технічні регламенти та санітарні/фітосанітарні заходи часто сприймаються як бар’єри для експорту в ЄС, особливо для малих і середніх підприємств. Ці заходи базуються на принципах СОТ і спрямовані на захист споживачів. Вони застосовуються однаково до всіх торгових партнерів. Санітарні та фітосанітарні заходи стосуються безпеки харчових продуктів, захисту довкілля та запобігання оманливим практикам та включають: контроль забруднювачів, мікробіологічних ризиків, залишків пестицидів тощо.
При цьому процес підтвердження відповідності залежить від рівня ризику продукції. Для продукції низького ризику достатньо внутрішнього контролю, для високого – обов’язкова оцінка відповідності уповноваженим органом ЄС.
«Одна з найбільших проблем – це документація. Для експорту в ЄС необхідно мати повний комплект технічних документів, які доводять відповідність продукції вимогам та описують процеси контролю якості. Без належної документації навіть якісний продукт не може бути допущений на ринок ЄС. І вартість цих послуг може бути відчутним фінансовим навантаженням. Для простих продуктів це може коштувати бізнесу до 200 євро на рік. А от для більш складних і високоризикових продуктів збори зростають до тисяч євро», — зазначив Марк Хел’єр.
Разом з тим, за словами експерта, відповідність європейським стандартам — це двері до одного з найбільших ринків світу, де українські виробники мають всі шанси стати конкурентоспроможними та успішними.
Експортно-кредитне агентство та фінансові інструменти підтримки експорту
Для стимулювання зростання українського експорту ще у 2018 році Уряд заснував Експортно-кредитне агентство України (ЕКА). Про діяльність агентства розповів член правління ЕКА Денис Гарасюта. Зокрема, основні функції агентства:
Захист експортерів через страхування зовнішньоекономічних договорів:
- Страхування експортних контрактів від ризику несплати іноземним партнером
- Відшкодування збитків експортеру у разі несплати за поставлений товар
- Можливість використання страховки як застави для отримання кредиту в банку
- Страхування банківських гарантій для експортерів
Захист інвесторів від воєнних та політичних ризиків:
- Страхування прямих інвестицій в українські підприємства від воєнних та політичних ризиків
- Відшкодування суми інвестицій у разі зупинки діяльності підприємства через воєнні дії
- Страхування інвестиційних кредитів на розвиток експортного потенціалу підприємств
- Допомога у отриманні кредитування для підприємств у прифронтових регіонах
ЕКА надає ці послуги для підтримки українського експорту та залучення інвестицій в умовах підвищених ризиків.
У 2024 році експортно-кредитне агентство підтримало 69 експортерів на суму 7,53 млрд грн, при цьому обсяг отриманого експортерами фінансування завдяки ЕКА становив понад 1 млрд грн. Денис Гарасюта під час події також розповів про інструмент страхування інвестицій та інвестиційних кредитів від воєнних ризиків.
«Ми розуміємо, що навіть підприємства з сильною фінансовою історією можуть стикатися з відмовою в кредитуванні лише через свою локацію поблизу фронту. Саме для цього ми запустили продукт зі страхування інвестиційних кредитів від воєнних та політичних ризиків. Він дозволяє “розморозити” доступ до фінансування там, де його досі майже не було. Продукт новий, ми продовжуємо його вдосконалювати — але вже маємо перші чотири кейси його використання. Це ще один крок до підтримки бізнесу в найскладніших умовах.», — зазначив Денис Гарасюта.
Також він представив інструмент страхування інвестицій та кредитів від воєнних ризиків. Цей механізм дозволяє залучати додаткові фінанси навіть у критичних умовах, забезпечуючи надійність контрактів.
«Ми створили механізми, які дозволяють бізнесу бути впевненим навіть у найскладніших умовах. Це наш внесок у економічну стабільність країни», — підкреслив Денис Гарасюта.
Матеріали воркшопу — у презентації «Програма розвитку потенціалу української екосистеми підтримки бізнесу: Інтеграція у єдиний ринок та доступ до ринків ЄС»
Програма «Doing Business in the EU: Місяць посилення організацій з підтримки бізнесу» реалізується в межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ Ukraine, Офісом ефективного регулювання BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Інформаційні партнери програми — Торгово-промислова палата України та ГО EasyBusiness.
