Команда експертів проєкту EU4Business: SMEPIS провела онлайн-воркшоп для організацій підтримки бізнесу на тему: «Цифрова трансформація, зелений курс і вихід на ринки ЄС: план дій для українського бізнесу». Це вже шоста подія проведена  в рамках програми “Doing Business in the EU: Місяць посилення організацій з підтримки бізнесу”. 

 

Основний фокус воркшопу –  ключові напрямки адаптації бізнесу до нової економіки: цифрова трансформація та інновації; європейський зелений курс та  його вплив на український малий та середній бізнес; доступ до можливостей ЄС у сфері зеленої трансформації, цифровізації та інновацій. 

 

“Цифрове десятиліття” ЄС та діджиталізація українського бізнесу

 

Починаючи з 2023 року в Євросоюзі діє політична програма «Цифрове десятиліття». До 2030 року країни-члени ЄС повинні:

• покращити базові та розширені цифрові навички громадян;
• покращити впровадження нових технологій на підприємствах ЄС, таких як ШІ, дані та хмара;
• розвивати підключення, обчислювальну техніку та інфраструктуру даних ЄС;
• зробити державні послуги та адміністрування доступними онлайн.

 

Окрема мета —  до 2030 року досягти в Європі таких показників діджиталізації бізнесу:

• 75% компаній з ЄС використовують хмару, big data, або ШI (зараз хмару використовують 34%, big data – 14%, ШІ – 8%); 
• >90% малих та середніх підприємств з принаймні базовою цифровою інтенсивністю (зараз – 55%); 
• вдвічі більше стартапів-єдинорогів у Європі (зараз в ЄС 117 стартапів із вартістю > $1 млрд)

 

Український бізнес інтегрується в ЄС швидше, ніж рухається процес переговорів про вступ. Відповідно приватний сектор має трансформуватися аби не втратити конкурентоспроможність на європейських ринках та мати можливість і надалі нарощувати експорт.

За словами експертки з цифрових інновацій та політики в секторі ІКТ Анни Поболь, цифровізація — це не стільки про технології, скільки про здатність ухвалювати рішення на основі даних. Основні виклики цифрової трансформації для українських організацій, що підтримують бізнес, полягають у відсутності цілісних цифрових процесів. Лише незначна частина з них використовує цифрові інструменти для моніторингу ефективності та прийняття рішень. У країнах ЄС такі підходи вже стали стандартом — зокрема, через вимоги до оцінки впливу інтервенцій та аналітики на основі великих масивів даних.

«Цифрова трансформація — це не про заміну Excel CRM-системою. Це про здатність інституцій ухвалювати кращі рішення, базуючись на даних, запитах і поведінці клієнтів. Це — конкурентна перевага для кожної організації підтримки бізнесу та для кожної окремої компанії чи підприємства», — підкреслила експертка.

 

Від AI-фабрики та інновацій FinTech – до Єдиних європейських просторів даних та електронного євро – всі ці речі вже зараз створюють інструменти, механіку та правила гри для всього європейського бізнесу. 

 

“Європейський Союз розвиває свою інноваційну стратегію та бачення вже близько 30 років. Зараз порядок денний ЄС зосереджений на технологіях, діджиталізації та ШІ. Велика ймовірність того, що й в Україні у найближчі 5-10 років будуть запроваджені сервіси на основі цифрового євро. Український приватний сектор має швидко трансформуватись і бути в авангарді цих процесів, щоб не втратити, а навпаки підвищити свою конкурентоспроможність“, — зазначила Анна Поболь.

 

“Зелений перехід” як окремий вимір європейської економіки: виклики та можливості для українського бізнесу

 

Зелений європейський курс – ще одна політика, яка впливає на бізнес країн ЄС та неодмінно торкнеться всіх українських виробників. Європейська інтеграція означає й узгодження із законодавством Європейського зеленого курсу. І сьогодні це вже більше не про клімат, а про економіку та інструменти торговельної політики. Крим того, декарбонізація вуглецевих секторів економіки є одним із завдань програми Ukraine Facility. Український бізнес має бути готовий експортувати, конкурувати та масштабуватися за законами та нормами зеленого порядку денного ЄС.  

 

За словами експерта із зеленої трансформації та циркулярної економіки Костантиноса Карампурніотіса, сталий розвиток і декарбонізація — вже сьогодні формують нові вимоги до підприємств. Експорт до ЄС усе частіше вимагає не лише сертифікації продукції, а й відповідності компанії критеріям сталості. 

 

Серед викликів, з якими стикаються українські МСП: низька обізнаність щодо вимог CBAM, ESG-звітності, ланцюгів постачання з низьким вуглецевим слідом, а також відсутність інституційного супроводу на місцях. Організації з підтримки бізнесу, на думку експерта, мають не просто інформувати про нові вимоги, а й допомагати адаптуватися: організовувати навчання, сприяти сертифікації, консультувати щодо участі в європейських програмах підтримки інновацій та екотехнологій.

 

«CBAM, ESG-звітність, вимоги до сталого ланцюга постачання — це не абстракція. Це нова реальність для кожного бізнесу, який хоче експортувати. Зелений перехід — це кліматична історія, не опція, а обов’язкова бізнес-умова. Дискусія про зелений перехід має зосереджуватися не на уникненні штрафів, а на тому, як бізнес може очолити цей процес та зростати», — наголосив Костантинос Карампурніотіс.

 

За даними опитування UNIDO Ukraine Industrial Diagnostics 2023, майже половина опитаних українських малих та середніх підприємств зацікавлені у запровадженні екологічних практик та зелених технологій. Однак, існує певний дисонанс між зацікавленістю та фактичним впровадженням цих практик. Лише близько 45% підприємств впроваджували екологічні бізнес-моделі до війни або у відповідь на війну. Підприємства стикаються з нестачею державної підтримки, високою вартістю технологій та ускладненим доступом до них, а також браком кваліфікованих кадрів.

 

Як зауважив, виконавчий директор ГО EasyBusiness Дмитро Ливч, ця інформація підкреслює важливість надання українським підприємствам доступу до фінансування, навчання та консультацій для сприяння зеленому переходу. 

 

“Українські підприємці не відкидають “зелену” чи “цифрову” трансформацію — їм бракує зрозумілого плану дій: з чого почати, як вимірювати ефект, де знайти ресурси. Організації з підтримки бізнесу або бізнес-асоціації можуть і мають створювати ці плани або дорожні мапи разом із бізнесом: розробляти навчальні програми, супроводжувати в пошуку грантів, адаптувати складні регуляції до контексту малого підприємства”, – переконаний експерт.

 

Зелений перехід — одна з ключових цілей Стратегії розвитку МСП до 2027 року. Серед основних завдань стратегії в цьому контексті:

• Розробка онлайн-інструменту для самооцінки МСП щодо їх вуглецевого сліду.
• Пільгове кредитування підприємств, що відповідають критеріям Зеленої таксономії ЄС, зокрема за проєктами розподіленої генерації та/або зберігання енергії, виробленої за низьковуглецевими технологіями.
• Програми для проведення професійних енергоаудитів та надання субсидій на підвищення енергоефективності для та малого підприємництва.
• Інформаційно-просвітницькі кампанії, проведення семінарів, розроблення навчальних програм на Дія.Бізнес, та ін.

 

Також існують численні програми фінансування та підтримки від ЄС доступні для українських компаній, які впроваджують зелені технології та практики, впроваджують інновації та розвивають цифрові можливості. 

 

Партнер Civitta Ukraine Юрій-Володимир Блавт підкреслив, що цифрові інструменти не працюють у вакуумі. Вони мають бути частиною стратегії розвитку інституції, а також пов’язані з можливістю залучати міжнародне фінансування. 

 

«Проєктна логіка — це ключ до сталого розвитку. Без базових навичок фандрейзингу, управління проєктами та роботи в міжнародних консорціумах — інституції не зможуть масштабувати свій вплив. Важливо розвивати не лише компетенції надання послуг, а й здатність керувати проєктами. Це дозволить залучати більше ресурсів, будувати партнерства і масштабуватися. Організації підтримки бізнесу мають навчитися не лише говорити про інновації, а й масштабувати їх за допомогою зовнішніх фінансів, працювати як проєктні офіси», — зазначив Юрій-Володимир Блавт.

 

У своїй презентації експерт показав логіку побудови проєктної заявки, структуру фінансування в європейських програмах, та ролі, які можуть відігравати організації з підтримки бізнесу — від координатора до партнера з комунікацій, надання послуг та моніторингу.

 

Практичні поради для організацій підтримки бізнесу, як допомогти МСП отримати доступ до програм фінансування:

 

Підвищуйте обізнаність МСП про програми фінансування

• Інформуйте МСП про актуальні та доступні програми через регулярні оновлення.
• Проводьте вебінари, семінари та розсилайте інформаційні листи з деталями про гранти.
• Допомагайте вчасно дізнаватися про дедлайни, нагадуючи через email чи особисті консультації.

Сприяйте формуванню партнерств та консорціумів

• Організовуйте matchmaking-івенти для МСП, запрошуючи потенційних партнерів.
• Створіть базу даних для пошуку партнерів із фільтрами за галузями та потребами.
• Надавайте консультації щодо співпраці, допомагаючи налагодити контакти та угоди.

Допомагайте із написанням заявок

• Консультуйте МСП з підготовки заявок і бізнес-планів, аналізуючи МСП та вимоги конкурсу.
• Допомагайте відповідати вимогам конкурсу, адаптуючи ідеї до критеріїв оцінювання.
• Проводьте тренінги з презентації проєктів, навчаючи ефективно представляти ідеї.

Рекомендуйте експертів, що реально зможуть допомогти бізнесу у подачі заявок

• Створіть та підтримуйте базу перевірених консультантів із досвідом у грантових програмах.
• Рекомендуйте експертів та направляйте МСП до них для підготовки заявок та розробки виграшних проєктів.

 

Всі матеріали воркшопу з активними лінками на корисні ресурси, актуальні програми підтримки, європейські простори даних тощо — у презентації “Цифровізація та інновації в єдиному ринку ЄС і підтримка МСП в зеленому переході”

 

Програма “Doing Business in the EU: Місяць посилення організацій з підтримки бізнесу” проходить в рамках проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ Ukraine, Офісом ефективного регулювання BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Інформаційні партнери — Торгово-промислова палата України та ГО EasyBusiness.